Стало традицією проведення районного конкурсу робіт
математичного спрямування „Мислення, уява, фантазія“, присвяченого дню
народження В. О. Сухомлинського. Переможцями цього конкурсу стали учні
загальноосвітньої школи І-Ш ступенів с. Хащувате Білятинська Юлія,
Зверхановська Ірина, Лопушанська Влада, Плаксієнко Олександра, Чорній Таїса
(вчитель Новіцька Галина Василівна).
Віршована задача „Як троє поросят дім будували“
Білятинська Юлія
Зібрались
якось поросята
Вовчиська
злого подолати.
- Що
нам робити? – Ніф спитав.
А
Нуф лише плечми пожав.
Наф-Наф
був хитрим поросятком.
Він
вимовив:
-
Потрібна хатка!
Піску
привезли і цеглини,
Цементу,
каменю і глини.
Все
є. Потрібно мурувати,
Та
захотілося три хати.
Чи
стане цегли на всіх трьох?
Лиш
чути жалісне «ох-ох».
Як
цеглу порівну ділити?
Це ж
треба було в школі вчити.
Ідуть-бредуть
вони по лісу.
Зустріли
лисоньку Алісу.
Вона
нічого теж не знала
І
свинок до Сови послала.
А
мудра тітонька Сова
Такі
сказала їм слова.
Сова:
- От
скільки є у вас цеглин?
Ніф-Ніф:
-
Три тисячі п’ятсот один.
Сова:
- Чи
ділиться число на три?
Наф-Наф,
нам суму цифр знайди.
Обчисли
суму, поросятко.
То
що отримали?
Наф-Наф:
-
Дев’ятку.
Сова:
-А
дев’ять ділиться на три?
Що
ти отримав?
Наф-Наф:
-
Знову три.
Сова:
Все
поділилось без остачі.
Тепер
уже ніхто не плаче?
Як
бачте, відповідь знайшли.
До
мене не даремно йшли.
І
правило запам’ятайте,
Його
повік не забувайте:
«Число поділиться на три,
Якщо і сума його цифр
Теж легко ділиться на три.»
Подякували
поросята
Й
почали хатки будувати.
Тепер
вони розумні стали,
Ознаку
подільності запам’ятали.
Віршована задача „Ворона, Лисиця та сир“
Плаксієнко Олександра
Одного
разу сиру шмат
Ворона
роздобула.
Така
весела й радісна
З
нагоди цеї була.
На
дерево злетіла
Понад
силу
На
гілку сир смачненький
Охайно
насилила.
Аж
тут біжить Лисичка,
Хитренькая
сестричка.
Почула
запах сиру,
Защебетала
мило:
Лисиця
-Привіт,
моя красуню,
Воронко
Кар-каруню!
Як
поживаєш, мила?
Ворона
- Я повністю
щаслива!
Лисиця
- Ой, рада я за
тебе.
Та попередить
треба:
Облава в лісі
буде,
Міліціянтів
купа!
Шукають всі
Ворону,
Якусь там
Кар-карону,
Що вкрала шматок
сиру…
Ну, зичу щастя й
миру.
Ворона
- Стривай, а що
їй буде?
Лисиця
- І не питай-но,
люба!
Все пір’я
обскубуть
І гайда, – в
добру путь!
Ворона
- А що ж тепер
робити?
Лисиця
- Сир можна
поділити
Або мені
віддати.
Я можу заховати.
Ворона
- Шкода сир
віддавати…
А, може,
заховати?
Не знаю, що
чинити.
Мабуть, будем
ділити.
Лисиця
- А скільки
важить сир?
У ньому стільки
дир!
Ворона
- Не знаю, не
питай.
Лисиця
- Ти з дерева
злітай
І сир наш
захопи.
Гляди-но, не
впади!
Ворона
- Де зважимо
шматок?
Лисиця
- Підемо на урок
У школу лісову
Попросимо Сову,
Щоб зважила наш
сир.
Ворона
- Ну, згода. Мир
так мир.
От і зробили
так.
Поважили весь
шмат.
Сказала їм Сова:
- Сир важить
тридцять два…
Не встигла
доказати,
Аж Лиска плиг та
хвать і нумо утікать. Забрала сиру шмат.
Куди
наздоганять!
Ворона плаче
гірко.
Лишилася їй
дірка.
А було ж 32,
ділилося на 2.
Сова сказала:
- Тітко, нетреба
плакать гірко!
Тепер ти – мудра
голова,
Ділити вмітимеш
на два.
Якщо у записі числа
Остання цифра парна,
То це число все, без проблем,
На два поділим гарно.
Запам’ятай! Не
плач! Лети!
З усього
висновок зроби!
Віршована задача „Як цар подарунки ділив“
Зверхановська Ірина
Жили-були
цар, цариця.
Мали
гарних три дівиці.
Усього
в родині – п’ять,
Легко
їх порахувать.
Якось
із країв заморських
Приїхало
безліч гостей.
Подарунків
навезли
П’ять
карет і воза три.
Став
цар-батько рахувати
І на
купки розкладати:
- Тридцять тисяч двадцять
п’ять
Чи поділиться на п’ять?
Відповів
мудрець придворний:
- Це
завдання сміхотворне!
В кінці числа нуль чи п’ять –
Нема чого мудрувать.
Таке число дуже легко
Завжди ділиться на п’ять.
А якщо буде друга
Цифра у кінці числа,
То не треба і чекать,
Що поділиться на п’ять.
-
Ознаки подільності
Вивчу
досконало,
Щоб
на диво всім царям
Рахувати
вдало!
Віршована задача „Як тітонька Одарка квіти продавала“
Лопушанська Влада
Наша
тітонька Одарка
Дуже
вправна господарка.
Вийшла
рано з хати,
Стала
міркувати.
Одарка:
- 90
білих, 45 червоних та ще
70 і
5 січених лимонних…
Всі
жоржини позрізала,
У
водичку поскладала.
Хоче
торгувати,
Грошенят
зібрати.
Аж
ніяк не може
Собі
ради дати:
Скільком
людям зможе
Букети
продати.
Стала
бідолаха сусіда гукати.
Одарка:
-
Гнате! Чуєш, Гнатик!
Ти в
нас математик.
Поможи
мені швиденько
Все
розрахувати.
Дядько
Гнат – від Бога вчитель.
Все
він знає, всіх навчить.
Гнат:
- Не
тривожся ти, Одарко,
Не
хвилюйся, не кричи!
НСД
знайди трьох чисел.
От і
все – нема біди.
Одарка:
-
Тобі легко це казати.
Як
те НСД шукати?
Гнат:
-
На простії множники
Числа
слід розкласти:
45 –
це 3, 3, 5;
75 –
3, 5, 5.
Ну,
і 90. Розклади уже сама.
Одарка:
-
Три, три, п’ять та ще і два.
Гнат:
-
Молодець! Тепер знайди
Спільні
множники.
Одарка:
-
П’ять, три.
Гнат:
- От
і все. Тепер помнож
Спільні
множники. Отож,
Вийшло
в нас число 15.
Легко?
Не важка це праця?
Можеш
на базар іти
Сміло
торгувати.
Є
букетиків 15,
Буде
що продати.
Одарка:
- Ой
спасибі, Гнатик!
Оце
математик!
Тепер
буду вміти НСД шукати.
Роботи
переможців були зібрані і оприлюдненні у книжечці під назвою «Ознаки
подільності натуральних чисел у віршах».
Немає коментарів:
Дописати коментар