Пошуково-дослідницька робота з історії викладання математики у загальноосвітній І-Ш ступенів школі № 2 м. Гайворон

Математика – найстародавніша з усіх наук. Видатні вчені всіх часів надавали математиці величезного значення.

«Ніяке людське дослідження не може бути назване істиною, якщо воно не проходить через математичні доведення» , – писав славнозвісний італійський художник, учений і інженер Леонардо да Вінчі (1452 - 1519).

Видатний італійський фізик, механік і астро­ном Галілео Галілей (1564 - 1642) казав, що справжню філософію «описано у великій книзі, яка завжди відкрита нашим очам». Ця книга є Всесвіт, який треба навчитись читати, «написа­но ж її мовою математики: букви цієї мови — круги, трикутники та інші математичні фігури».

Великого значення надавав математиці і геніальний учений-енциклопедист М. В. Ломоносов (1711 - 1765). Він писав: «Усе, що без то­го було темне, сумнівне і неправильне, матема­тика зробила зрозумілим, правильним і очевид­ним», «Математику вже тому вчити треба, що вона розум до ладу приводить», «Хімія –  права рука фізики, математика – її око».

Вчителі математики ЗШ № 2 м. Гайворон з початку заснування

(1963 р. )

·        Рудківська (Завальнюк) Галина Василівна

·        Мартинюк Віра Сафонівна

·        Фещук Парасковія Омелянівна

·        Юрченко Олена Миколаївна

·        Корчова Марія Павлівна

·        Перевознюк (Чернега) Валентина Юхимівна

·        Кобець Людмила Тимофіївна

·        Насипана Світлана Іванівна

·        Ліщук Григорій Іванович

·        Самовол Петро Ісакович

·        Стародуб Наталія Онисимівна

·        Філіпчук Марія Дмитрівна

·        Кохановська (Шестаковська) Наталія Миколаївна

·        Гронська Олена Василівна

·        Гончарук Галина Володимирівна

·        Забіяка Ірина Антонівна

- Мєх Ігор Анатолійович

Рудківська                       Фещук

Галина                      Парасковія

Василівна                Омелянівна

                      

Ліщук Григорій Іванович

Творча  неординарна особистість, був закоханий у математику, фізику, поезію. Надзвичайно любив доводити теореми. Був засновником шкільного кабінету профорієнтації. Працював над розвитком профільного навчання.

 Чернега Валентина Юхимівна

2 квітня 1982 року Валентині Юхимівні присвоєно звання відмінника народної освіти УРСР,

 у 1984 році – звання відмінника народної освіти СРСР.

Понад 46 років свого життя віддала вчительській праці.

 Багато її учнів досягли великої мети,

 пов`язавши свою діяльність з математичною освітою.

Учні:

Марченко Максим – зайняв друге місце на обласній і третє на республіканській олімпіаді з математики.

Мудрий Сергій – заслужений лікар України.

Мудрий Олександр – начальник санаторію «Південний Буг»

м. Хмільник Вінницької області.

Насипана Світлана Іванівна

Працювала директором школи 1979-1981 рр., викладала математику. Ось як згадує сама Світлана Іванівна: «Народилася  я 1 серпня 1943 року в невеличкому селі Борщова (на той час Бабанського району Київської області, нині Новоархангельського району, Кіровоградської області) неподалік урочища «Зелена брама». Склалося так, що після війни сім’я переїжджає до  станції Нєхаєво, Волгоградської області. Там розпочалось моє навчання у школі, а закінчилося у 1960 році в селі Підвисоке, Новоархангельського району, Кіровоградської області.

По закінченні школи вступила на фізико-математичний факультет  Кіровоградського  державного  педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна. За навчальною програмою, на той час, студенти проходили річну педагогічну практику у школах України. Так розпочалась моя  педагогічна діяльність у восьмирічній школі маленького гагаузького села Дімітровка Болградського району Одеської області.

По закінченні інституту працювала вчителем математики та креслення і вихователем в Заваллівській школі-інтернат. Мені просто пощастило, що  директором на той час був Красноголовець Олександр Михайлович. Це був взірець відповідального ставлення до дітей, до колег, до своїх обов’язків, і взагалі до людських цінностей. Вимогливий до підлеглих і занадто вимогливий до себе, він вчив продумувати кожну дію, кожен захід до найменших подробиць. Для мене це була дуже серйозна фахова та життєва школа. Хоча у школі діти були з різних сіл, з різних сімей, але тут вони були єдиною сім’єю і поводили себе як дома, з усіма правами та обов’язками. І в усьому першим їх порадником був директор школи. Ніхто ніколи не чув, щоб директор коли-небудь підвищив голос, щоб він когось образив. Авторитет його був величезний і діти його дуже поважали, незважаючи на те, що він був і з ними теж принциповий.

 Потім доля подарувала мені можливість працювати в районному комітеті комсомолу. І це знову була серйозна життєва школа. Недаремно кажуть: «Вік живи – вік учись».

З роками повернулась до роботи за фахом. Спочатку працювала заступником директора, а потім директором Гайворонської середньої школи №2.  З глибокою повагою ставлюсь до багатьох вчителів, які уособлювали в собі сутність педагога, які намагались знайти найкращі, найефективніші форми роботи з учнями і які повністю віддавали себе роботі. Це, насамперед, Манзій Людмила Петрівна, Гонтарук Віра Порфирівна, Семенко Елла Микитівна, Чернега Валентина Юхимівна, Побережна Ольга Нікандрівна, Теслюк Іван Семенович, Савранська Галина Василівна, Горбатий Анатолій Ілліч, Харламова Ніна Никіфорівна, Козинська Галина Василівна, Лановлюк Валентина Олексіївна, Плахотнюк Ніна Яківна, Палій Лариса Олександрівна.

 Поряд з нашою, тоді ще молодою, школою знаходилась, та й зараз знаходиться, відома  на всю країну, школа № 5 зі своїми традиціями, зі своєю історією. Ми намагались впровадити усе найкраще, що було і у сусідів, й в  інших навчальних закладах і не тільки України. Та й свої мали напрацювання. Але,  найперше, що ми хотіли, так це виховати у учнів почуття господарів у школі, щоб вони відчули відповідальність за справи в школі, щоб у наших дітей не було низької самооцінки.

Тому головний акцент поставили на зміцнення учнівського самоврядування.

Голова учнівського  комітету, секретар комсомольської організації  школи Стозуб Валентина, піонервожата, завуч, директор – зібралися всі разом, розробили усі заходи, визначили завдання педколективу та учнівських організацій й поринули в роботу.

Насамперед в школі було створено радіовузол, обрано радіоредколегію, яку очолив Тобілко Анатолій, він мріяв стати журналістом. Діти самі готували передачі, самі розробляли і  проводили радіолінійки. Для цього їм було визначено час і всі дотримувались узгодженого графіка і не порушували його ні при яких  обставинах. Навіть під час перевірки  Міністерства освіти УРСР, коли ведучі лінійки зайшли до кабінету директора й попросили всіх звільнити приміщення (на той час радіовузол було змонтовано в кабінеті директора), ніхто не заперечував, а перевіряючим пояснили, чому виникла така потреба.

Ми постійно вивчали захоплення та інтереси учнів. В усіх без виключення класах ми  провели опитування учнів лише з одним питанням ”Ким ти бачиш себе в майбутньому?” За наслідками опитування сформували різновікові загони за інтересами. Наказом директора призначили керівників загонів з числа педагогів. На заняття загонів запрошували фахівців, які знайомили дітей з майбутніми професіями.

Найбільш масовим виявився загін бажаючих стати педагогами. Ним керувала Гонтарук Віра Порфирівна. Заняття цього загону проходили настільки цікаво,  що діти з інших загонів переходили в цей. А ті, хто бачив себе залізничниками, були частими  гостями в локомотивному депо, мали змогу побувати в кабіні тепловоза, які там змонтовані. побачити прилади.  Романтикою була наповнена робота майбутніх авіаторів, з якими працювала Палій Лариса Олександрівна. Вони ходили на екскурсії в аеропорт, мали змогу побувати в салоні літаків, побачити апаратуру на якій спілкувались  працівники аеропорту з літаками та працівниками інших аеропортів. Ну а майбутніх військових умів об’єднати Теслюк  Іван Семенович. До того ж він вів стрілецький гурток, учасники якого не поступались нікому в районі першістю, та й не тільки в районі.

Слід зазначити, що робота проводилась велика, але ніхто не нарікав, що за неї не платили. Вчителі проводили багаточисельні безкоштовні додаткові заняття з учнями, аби  вони краще засвоїли матеріал.

За ініціативою Чабан Олени Іванівни, яка на той час була заступником директора школи з позакласної та позашкільної виховної роботи,  ми почали роботу над створенням у школі телевізійної системи.

Багато уваги приділяли і методичній роботі. Цими питаннями  займалася Полянова Любов Володимирівна, яка на той час працювала заступником директора з навчально-виховної роботи. Вивчали кращий досвід, ділилися своїм. Неодноразово зустрічалися з колективами інших шкіл.»

Самовол Петро Ісакович

Працював вчителем-новатором з математики у СШ № 2 м. Гайворон, нині кандидат педагогічних наук, автор і співавтор підручників з математики, викладач математики  вищого академічного педагогічного  коледжа імені Кайе і університета імені Бен-Гуріона в м. Бєер-Шеве, Ізраїль.

 Завдяки ідеям Самовола П.І. в районі у 1992 році було створено експериментальний клас прискореного навчання «Самоосвіта». На навчання в цей клас прийшли 11 учнів–одинадцятикласників з трьох міських шкіл. Умови навчання були жорсткі, за півроку належало опонувати те, на що у звичайній школі відводилося 10 місяців.

Математику в цьому класі викладав П.І.Самовол. Завдяки введеному факультативному курсу наукової організації праці, учні змогли швидше адаптуватися до перевантажень навчальним матеріалом. Та й в основі навчально-виховного процесу були закладені стосунки повного довір’я між вчителями, учнями, батьками.

І ось результат: всі 11 учнів отримали атестат про повну загальну середню освіту, четверо випускників нагороджені Золотою медаллю, шестеро – Срібною. 

Досвід творчої, плідної роботи вчителів математики району став відомий в області та за її межами. В жовтні 1992 року на базі шкіл м. Гайворон відбувся Всеукраїнський семінар вчителів математики. Його учасники ознайомилися з досвідом роботи Самовола П.І., відвідали уроки в школі, заняття гуртків, факультативних занять, засідання педагогічного клубу «Пошук».

На семінарі виступив начальник управління освіти обласної держадміністрації Б.П. Хижняк. Вів семінар Дивак В.В., завідуючий кабінетом математики Центрального інституту удосконалення вчителів. 

Починаючи з 1987 року учні Самовола П.І., займали призові місця на обласних, Всеукраїнських олімпіадах юних математиків.

Це такі учні, як Журавльов Валерій, Гонтарук Олександр, Дідур Сергій, Володін Сергій, Козинський Анатолій, Мельник Олександр. А випускник класу "Самоосвіта" Насипаний Богдано тримав грант «Соросівський студент», засновником якого є американський мільярдер-меценат Джорж Сорос.

Учні:

Журавльов Валерій – переможець міжнародних олімпіад з математики.  Навчався на механіко-математичному факультеті в МГУ. Кандидат фізико-математичних наук.

Гонтарук Олександр – кандидат фізико-математичних наук,

автор 15 наукових праць.

Дідур Сергій – кандидат економічних наук.

Володін Сергій – учасник всесоюзної  олімпіади з математики,

закінчив  вище військове училище ім. Баумана м. Москва

Козинський Анатолій – переможець обласних олімпіад з математики.

На жаль, так склалося життя, що Петро Ісакович зараз проживає разом з родиною в Ізраїлі. Там він продовжує свою викладацьку діяльність, видав вже не одну наукову роботу з математики, володіє досвідом підготовки школярів до міжнародних математичних олімпіад. Область наукових робіт: методична система роботи з обдарованими школярами і студентами в області математики.

Пропонуємо вашій увазі анотацію до його підручника «Елегантна математика» (російською мовою).

Аннотация учебника

В пособии собраны задачи, которые привлекли авторов-составителей своей эстетикой. Почему нравится та или иная задача? Что является источником красоты и элегантности в математике? – основной круг вопросов, обсуждаемых в книге. Изложение основано на большом количестве изящных примеров из области элементарной математики.

В первой части книги представлены задачи, не требующие за редкими исключениями, сложных выкладок или рассуждений. Они могут быть интересны школьникам средних классов, педагогам, а также всем любителям математики с минимальной математической подготовкой.

Вторая часть - «Олимпиадные мотивы» - может представлять интерес для тех школьников средних и старших классов, кто увлекается сложными задачами, находит в них красоту и стремится к самосовершенствованию.

Содержание учебника

ЧАСТЬ I. ПОВСЕДНЕВНАЯ МАТЕМАТИКА

Глава 1.  Сквозь кристалл времени

"Смотри!"

Взгляд в прошлое

Невидимо – видимо

Очевидно для глаза – неочевидно для ума

Игры с числами

Сума сумм

Этюд на тему Пифагора

Блеск логики

Reductio ad absurdum

Существует ли объект?

Магия могущества

Ритмы в стиле жизни

Решения, ответы и комментарии

Литература

Глава 2. Почему нравится задача?

Сказочная фабула

Раскрепощенность фантазии

Парадоксальность

Острый взгляд математика

Граффитти на полях

Радость озарения

Неожиданный ракурс

Великолепие миниатюр

В задаче всё должно быть прекрасно

Минимум средств

Обманчивая простота

Элегантные мотивы

Мотив натурального ряда

Мотив круга

Мотив симметрии

ZIP-мотив

Ансамбли задач

Мотив дополнения

Математика факта

Гармония числа и формы

Три биссектрисы

Задача Брокара

Заигрывание интуиции

Veni, Vidi, Vici

Угадывание особого места

Предчувствие ответа

Интуиция воображения

Точки

Точки и многоугольники

Многоугольники

Фигуры

Клетчатая плоскость

Именованные задачи

Юмор

Остальные задачи

Решения, ответы и комментарии

Литература

Глава 3.  Компьютер-числоскоп

Многоликая спираль

Алгоритм "стежок"

Решения, ответы и комментарии

Литература

ЧАСТЬ II. ОЛИМПИАДНЫЕ МОТИВЫ

Глава 4. Грани мастерства

Математическая индукция

Бесконечный спуск

Ограниченный подъем

Инварианты

Оценки

Вспомогательные конструкции

Неброское очарование решенной задачи

Решения, ответы и комментарии

Литература

Вступление к учебнику

Всех людей, знакомых со словом "математика", можно разделить на три категории. Их условно можно назвать: идеалисты, нигилисты и все остальные.

Идеалисты, естественно, склонны идеализировать то, чем они занимаются. "В мире нет места уродливой математике" - утверждал один из самых ярких представителей этой группы прекрасный английский математик Годфри Харолд Харди (1877-1947). Однако его высказывание можно трактовать и так, что профессионалы-математики должны проявлять изысканность в выборе своих приоритетов и не заниматься чем попало, в изобилии наличествующем в их любимой науке.

"Математики, как французы: всё, что вы им говорите, они переводят на свой язык и это тотчас же становится чем-то иным",- шутил видный представитель лагеря нигилистов, прекрасный немецкий поэт Иоганн Вольфганг Гёте (1749-1832). Отчасти в этом виноваты сами математики, чрезмерно увлекающиеся формализмом, а отчасти  те упорные педагоги, которым судьба предоставила благоприятную возможность воспитывать убежденных нигилистов.

Все остальные, в том числе и авторы этой книги, склонны воспринимать жизнь такой, какой она есть. Точно так же, как фотограф или художник, охотящийся за неожиданным сюжетом, ракурсом, игрой света и тени, мы из некоторого разнообразия доступных нам тем и сюжетов попытались выделить те, которые привлекли нас своей эстетикой. Очевидно, наш взгляд сугубо субъективен и читатели могут с ним не согласиться, а также дополнить собранную нами скромную коллекцию своими собственными впечатлениями и находками. Эту книгу следует воспринимать как приглашение к разговору на важную тему. Это заявка на большую работу! Хочется надеяться, что затронутая нами тема будет прирастать читательскими идеями, а книга будет переиздаваться, обогащаясь новым материалом.

О структуре книги

Большинство задач книги заимствовано из различных источников, указанных в списке литературы к каждой главе. В тех случаях, когда авторы задач известны, мы их указываем. Некоторые задачи оказались настолько привлекательными, что превратились в фольклор. Авторов "фольклорных" задач установить практически невозможно, однако мы будем благодарны всем, кто поможет нам сделать соответствующие уточнения.

В первой части книги "Повседневная математика" представлены задачи, за редкими исключениями (они отдельно оговариваются в тексте) не требующие сложных выкладок или рассуждений. Они могут быть интересны школьникам средних классов и всем любителям математики с минимальной математической подготовкой. Основную лепту в написание этой части внес Александр Жуков, с 1998 г. ведущий рубрику для младших школьников в российском научно-популярном физико-математическом журнале "Квант".

Вторая часть "Олимпиадные мотивы" может представлять интерес для тех школьников средних и старших классов, кто увлекается сложными задачами, находит в них красоту и задел для самосовершенствования. Вторая часть подготовлена преподавателями израильских вузов Петром Самоволом и Марком Аппельбаумом.

Мы выражаем искреннюю благодарность Вячеславу Викторовичу Произволову, Григорию Александровичу Гальперину и Игорю Федоровичу Акуличу, личное общение с которыми обогатило книгу интересными задачами, темами и сюжетами. Мы благодарны также всем другим авторам, чьи задачи нашли отражения в наших заметках.

Авторы-составители

Александр Владимирович Жуков

Кандидат технических наук, автор нескольких научно-популярных книг по математике и программированию (в соавторстве - энциклопедия для детей "Математика", 1998; "Изучаем Delphi", 2000; "Вездесущее число "Пи"", М.: УРСС, 2004), а также множество научно-популярных статей в журналах "Квант", "Домашний лицей", "Математика для школьников". С 1998 года ведущий рубрики для младших школьников в физико-математическом журнале для школьников и студентов "Квант". Преподаватель Московского детского клуба "Компьютер".

Петр Исаакович Самовол

Ph. D., преподаватель математики высшего академического педагогического колледжа имени Кайе (Kaye) и университета имени Бен-Гуриона (Ben Gurion) в г.Беэр-Шеве, Израиль (Be'er-Sheva, Israel). Обладает опытом подготовки школьников к международным математическим олимпиадам. Область научных интересов: методическая система работы с одаренными школьниками и студентами в области математики.

Марк Виленович Аппельбаум

Ph. D., завeдующий кафедрoй методики преподавания математики высшего академического педагогического колледжа имени Кайе (Kaye) в г.Беэр-Шеве, Израиль, (Be'er-Sheva, Israel). Обладает опытом в подготовке преподавателей математики для начальной и cтаршей школы. Область научных интересов: развитие критичности и креативности математического мышления учащихся, методика использования исследовательских задач для развития математического мышления студентов.

Сьогодні  вчителями математики в школі працюють її випускники.

«Математика – наука молодих. Інакше й не може бути. Заняття математикою – це така гімнастика розуму, для якої потрібна вся гнучкість і вся витривалість молодості.»       (Н. Вінер)

     

Гончарук Галина Володимирівна

«Люблю те, чого навчаю, люблю тих, кого навчаю».

«Гарний урок неможливий без натхнення і педагогічної інтуїції. Саме тоді він – результат творчості, а не ремесла. Разом з тим гарний урок – це втілення точно спланованого задуму вчителя» - вважає Галина Володимирівна.

Сума знань, яку одержують учні у сучасній школі, повинна сприяти розвитку особистості. Основна мета вивчення математики – формувати науковий світогляд учнів, розвивати їх інтелектуально, виховувати моральні й гуманістичні якості. Необхідно створити таку систему навчання, яка б задовольняла потреби кожного відповідно до його інтересів і здібностей. Учень повинен вчитися сам, а головна роль учителя – керувати його діяльністю, мотивувати, організовувати, консультувати та контролювати.

Головні методичні ідеї:

1.               Добровільність навчання (діти повинні з бажанням іти на урок, почувати себе комфортно, не боятися). Для цього важливе значення має не тільки професіоналізм учителя, але й створення сприятливого мікроклімату на уроці, мотивація навчальної діяльності учнів на кожному етапі уроку – «Люблю те, чого навчаю, люблю тих, кого навчаю».

2.               Забезпечення 100% зайнятості учнів на уроці, що досягається застосуванням різноманітних способів навчання. Встановлено, що ефективність засвоєння прямо залежить від ступеня активізації учнів і залучення їх до процесу навчання. Застосування різноманітних методик робить процес навчання дійсно творчим, забезпечує зацікавленість учнів, допомагає розумінню та засвоєнню матеріалу.

3.               У процесі вивчення кожної теми доцільною буде лекція, де головною умовою є генералізація матеріалу, який подає вчитель. Вчитель повинен довести дітям головну думку. Найбільш повно це досягається в процесі модульного навчання – «заглиблення» в основи всього курсу.

4.               Багаторазове повторення на різних рівнях засвоєння матеріалу. Для цього потрібно застосувати різні форми контролю.

5.               Розвиток творчої самостійності учнів. Цьому сприяє використання групових дискусій, проведення різноманітних семінарів, навчання учня учнем, творчі самостійні роботи дітей.

6.               Формування уміння школярів працювати з довідковою літературою та складати тези, конспекти, схеми.

Гронська Олена Василівна

Працює вчителем математики в даній школі з 1987 року. Кожен з учителів, працюючи в школі, створює власну систему роботи з учнями. За декілька років створюється комплекс педагогічних методик, прийомів та засобів, який дозволяє ефективно викладати свій предмет. І не існує серед цих комплексів двох однакових, як не існує двох однакових вчителів або учнів. Кожний учитель прагне зацікавити учнів предметом, який він викладає, бо це є запорукою успішного навчання.

«Зацікавити розум дитини - ось що є одним з основних положень нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, ми б сказали, навіть пристрасть до навчання».

М.Остроградський.

Олена Василівна вважає, що одним із засобів зацікавлення учнів математикою є добре продумана позакласна робота. Позакласні заняття дають можливість ширше пропагувати досягнення і значення математичної науки, прищепити учням любов до математики, сприяють виявленню і розвитку здібностей учнів, а також глибшому засвоєнню ними програмного матеріалу.

На таких заняттях організовую розв’язування дещо складніших і цікавих задач, що розвивають кмітливість і математичне мислення; вивчати елементи історії математики, ознайомлювати учнів із життям і діяльністю славетних математиків, особливо вітчизняних; з практичним застосуванням цієї науки і з деякими питаннями вищої математики. Позакласна робота з математики має велике виховне значення. Конкурси, вікторини, турніри, інтелектуальні змагання виховують бажання глибше пізнати цікавий світ математики, товариськість, толерантне ставлення до суперників, прагнення самовдосконалення та не зупинятися на досягнутому.

Різні види позакласної роботи сприяють вихованню в учнів кмітливості, винахідливості, готують їх до участі в математичних олімпіадах, які виявляють найобдарованіших юнаків і дівчат. Позакласні заняття дають велику користь імені самій, бо, готуючись до заняття математичного гуртка, докладно вивчаю відповідну літературу, розширюючи і поглиблюючи тим самим свої знання в галузі елементарної і вищої математики.

Забіяка Ірина Антонівна

„Поспішай до мене, але до себе – насамперед“                 

Сенека

Працює вчителем математики у ЗШ І-Ш ступенів № 2 м. Гайворона  з 2002 року.

Вчителька працює над проблемою: „Виховання та розвиток творчих здібностей на уроках математики“.

Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах.

Основні завдання, які ставить перед собою вчитель:

·        розвиток логічного мислення, просторової уяви, пам’яті, математичної культури мислення;

·        свідоме і міцне оволодіння математичними термінами, навичками та уміннями розв’язувати стандартні і нестандартні вправи та задачі;

·        розвиток творчих здібностей методом проблемного навчання;

·        активізація активної творчої діяльності за допомогою прийомів виділення головного, порівняння, аргументації у розв’язуванні або доведенні задач;

·        виховання думаючої людини;

·        формування наукового світогляду, загальнолюдських цінностей, виховання національної свідомості, позитивних рис характеру (чесності, правдивості, наполегливості і волі, культури думки і поведінки).

Вчителька бачить себе тільки у співпраці з учнями. У партнерстві учитель-учень перше місце займає учень, а завдання учителя – виростити його з урахуванням його особливостей, схильностей, інте­ресів, розвинути його творчі здібності.

Мєх Ігор Анатолійович

Працює в ЗШ І-ІІІ ступенів № 2 з січня 2015 року.

Його кредо: Кращий приклад – особистий приклад.

Красою розуму викликає захоплення, а красою душі змушує поважати. Він незламний духом, сильний волею, наполегливий працею.