Приємно бачити навколо себе людей усміхнених,
енергійних, творчих, працьовитих, ініціативних, підтягнутих, доброзичливих –
здорових в усіх розуміннях. Так хочеться працювати й розв’язувати різноманітні
питання з приємними, ввічливими, стриманими, терплячими, розуміючими людьми. І,
насамперед, саме таким бути в очах інших.
Мої роки – моє багатство?
Бажання бути (виглядати, почуватися) молодшим за свій паспортний вік – цілком природне не тільки для жінок. Це один із показників здоров’я людини. А для вчителів, як представників публічної професії, енергійність і привабливість – безумовний аргумент на користь здорового способу життя, який ми пропагуємо, як мінімум, на словах своїм учням. А що ж насправді? Як ми піклуємося про себе? До чого ми себе довели? На що спроможні? Кажуть, що людині стільки років, на скільки вона почувається. А як ви почуваєтеся, вчителі? Залиште перевірку зошитів, відкладіть написання поурочних планів, припиніть ковтання методичної літератури і гляньте на себе в дзеркало: чи бачите ви блиск очей, рум’янець на щоках, усмішку, чи в захваті ви від своєї статури, зачіски, чи милуєтеся своєю поставою… Незважаючи на те, як ви відповіли на ці запитання, зробіть глибокий вдих, затримайте дихання рівно на стільки, скільки вам потрібно часу, щоб усвідомити, що ви заслуговуєте бути ще кращими, насамперед – для себе, і що ви готові починати діяти. А щоб підштовхнути вас у цьому напрямі, пропонуємо провести само діагностику за допомогою практикуму. Хоч би який результат ви отримали наприкінці, пам’ятайте, що це – не завершення, а початок шляху до ствердження «Я – здоровий учитель!».
Якщо вранці ви відчуваєте сонливість, слабкість і запаморочення, то спробуйте виконати кілька простих вправ, які включають м’язи у роботу й підготують кровотік до вертикального циркулювання.
Потягування
Отже, ви прокинулися. Перше, що варто зробити, навіть
не розплющуючи очей, – потягнутися із задоволенням і насолодою. Опісля –
підняти голову і кілька секунд підтримати її, зчепивши пальці на потилиці. Не
змінюючи положення, зігнути в колінах ноги.
На боці
Ну що, трішки ожили? Тепер потрібно повернутися на
бік. Лягти обличчям до краю ліжка, одну руку покласти під груди долонею вгору,
іншу звісити вниз і схопитися за ніжку ліжка, а краще за гантелю або гирю,
оскільки холод металу не дасть вам знову поринути в сон.
На животі
Слід зробити над собою зусилля й підняти голову. Що,
знову падає на подушку?! Не біда. Собі можна допомогти: слід упертися ліктями в
ліжко, зап’ястя внутрішньої сторони притиснути до очей. Великими пальцями
підтримувати надбрівні дуги біля перенісся, а решта пальців скласти «в замок»
прямо перед собою. Потім підняти голову вище: великими пальцями підперти
підборіддя і злегка підштовхнути голову вгору.
Сидячи
Сісти на край ліжка обережно (не ривком!). опустити
ноги на підлогу, долоні притиснути до очей, уперши лікті в стегна. Не
піднімаючи голови (а руки зчеплені на потилиці), затримати дихання і прогнути
спину, напружуючи м’язи. Опісля, упершись прямими руками в край ліжка, можна
відштовхнутися і сміливо вставати!
Замість звичної млявості й загальмованості, ви
відчуєте, як прибувають сили. Навантаження начебто невелике, але саме таке
необхідне для того, щоб прокинулася кожна клітинка вашого організму, і він
швидко та безболісно перелаштувався на активний режим роботи. І забудьте, що
означає «встати не з тієї ноги!».
Сім кроків до емоційного здоров’я
Неприємності нікуди не зникають, але є кроки, які можуть зміцнити вашу емоційну стійкість. Ви можете перетворити їх на свої щоденні звички, які стануть для вашого здоров’я вітамінами, свіжим повітрям і фізичними вправами.
Перший крок – подяка.
За те, що ви дихаєте, за ранкову каву, за тепло сонця на вашому обличчі, за
краплі дощу на листках, за близьких людей.
Другий крок – прощення.
Вибачте тих, хто заподіяв вам біль. Ваша мета полягає не в помсті цьому
світові, а в набутті емоційної свободи.
Третій крок – пишіть.
Висловіть ваші почуття для того, щоб краще зрозуміти їх.
Крок четвертий – тиша.
Тиша дозволить вам скинути емоційні обладунки, зняти стрес і, відкривши,
слухати своє серце.
Крок п’ятий – ствердження.
Це дуже корисно, коли ми мислимо в стверджувальній формі. Маленькі події –
автобус, що прийшов вчасно, смачний обід, хороший вчинок дитини. Шукайте такі
моменти і набирайтеся від них сил. Більше того, висловлюйте своє схвалення,
коли ви це можете.
Крок шостий – швидкоплинні
почуття. Емоційно здорові люди вміють робити паузу посеред хаосу і
визначити домінуючі емоції – що це: страх?
гнів? І сказати собі: «Ці почуття проходять через мене». Почуття гніву пройде
можливо через кілька хвилин, але ви залишитеся.
Крок сьомий – власні
джерела. Ви самі знаєте, що може бути для вас джерелом позитивних емоцій –
робота, прогулянка, читання книг, гра з кішкою, приготування вечері. Все це
активно відновлює емоційне здоров’я. Визначте ці джерела для себе і частіше
ними користуйтеся.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення
уроку. – Х.: Вид. «Основа», 2011, – 287 с.
2. Довідник педагога-початківця / уклад.
А.Г.Дербеньова. – Х.: Вид. «Основа», 2010, – 160 с.
Дуже гарні поради.
ВідповістиВидалитиДякую за цінні поради! Погоджуюся з Вами, Марія Дмитрівна, що вчитель має берегти своє фізичне та емоційне здоров"я, цінувати його та примножувати в наших реаліях сьогодення.
ВідповістиВидалити