Спогади Анастасії Іванівни Ткаченко

«Умом умен и серцем чист – таким быть должен методист»

Спогади Анастасії Іванівни Ткаченко

Призначили мене методистом 1 вересня 1986 року, а 4 вересня я поїхала на місячні курси до Центрального інституту удосконалення вчителів. Це був місяць плідної, пізнавальної та навчальної роботи, адже до цього я працювала 19 років вчителькою математики і з роботою методиста майже не була знайома. Я вважаю правильним те, що саме роботу методиста я почала з курсової підготовки.

Адже я приїхала на роботу і вже знала з чого починати. А розпочинала з глибокого аналізу роботи вчителів: їх рівня теоретичної та методичної підготовки, умов роботи шкіл і інше.

Свою роботу планувала так, щоб перша половина дня була відведена для творчої праці у методичному кабінеті, а друга половина – в школах.

Звичайно, планувалися дні для виїздів у школи на цілий день. Процес адаптації тривав не довго, тому що вчителі математики мене знали і я майже з усіма була знайома. Склалася довірлива, тепла атмосфера у взаєминах між вчителями та методистами. До речі, на той час у методкабінеті працював творчий колектив під керівництвом досвідченого завідуючого методкабінетом Катерини Володимирівни Дзярук. Неоціненну допомогу в роботі надавали завідуючий відділом освіти Іван Левкович Мудрий та кандидат педагогічних наук Арон Борисович Резнік.

Провівши діагностичну роботу зрозуміла, що багато вчителів мають проблеми з методами та прийомами роботи на уроці.

Щоб допомогти вирішити їм цю проблему було організовано роботу школи передового педагогічного досвіду, яку очолила вчитель математики Заваллівської середньої школи Надія Михайлівна Добровольська на тему "Організація навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках математики". Школа працювала три роки і дала плідні результати.

В цей час у педагогічній пресі почали висвітлювати досвід вчителя математики м. Донецька, лауреата Державної премії СРСР Віри Павлівни Іржавцевої. Суть досвіду полягав у поглибленому аналізі взаємозв’язків змістовних ліній шкільного курсу математики і використанні його результатів для активізації пізнавальної діяльності школярів.

Деяких вчителів району зацікавив цей досвід, і, коли у 1988 році вийшла книга В.П.Іржавцевої «Систематизація і узагальнення знань учнів в процесі вивчення математики», була створена творча група з вивчення та поширення досвіду роботи Іржавцевої В.П.

Піонером у цій роботі стала  вчитель математики  Хащуватської середньої школи віра Іванівна Пустовойт, яка ефективно впроваджувала в свою роботу досвід Іржавцевої В.П. та виготовила до кожного уроку багато різноманітних наочностей, схем, малюнків, дидактичних матеріалів.

Робота Пустовойт В.І. дала плідні результати. Й до сьогодні її учні продовжують займати призові місця на обласному етапі олімпіад з математики. Коваль Дмитро, учень загальноосвітньої школи І-ІІІ  ступенів с.Хащувате двічі дипломант  Всеукраїнської олімпіади з математики (2008 рік, 2010 рік). Багато випускників успішно складають екзамен з математики, вступаючи до вузів.

Не один рік при Хащуватській СШ працювала школа молодого вчителя (керівник вчитель Гарник М.І.) та школа педагогічної майстерності ( вчитель Пустовойт В.І.).

Ще будучи вчителем Вікнинської СШ у 1986 році я прочитала інструктивно-методичний лист Міністерства освіти про тематичний облік знань. Мене зацікавило дане питання і я, порадившись з дирекцією школи, почала з нового року застосовувати у своїй роботі тематичний облік знань. Звичайно, цьому передувала клопітка робота, я розробляла цілу тему по уроках на перед, готувала дидактичні матеріали. Потім ознайомила учнів і їм сподобалася така система оцінювання. І коли закінчувалася чверть кожен учень знав, яка у нього оцінка буде, тому що були відомі тематичні оцінки. Вчителі школи почали запитувати : «Чому це в кінці чверті діти не ходять до вас, щоб перездати тему, а до нас ходять багато?» і тоді ми побачили перевагу тематичного обліку знань. Учень має можливість перездати тему і вже не одержить середнє арифметичне тих оцінок, які він має. Ми почали впроваджувати у себе в школі з усіма вчителями, проводили районні семінари, показуючи, як потрібно працювати при використанні тематичного обліку знань.

І, коли я прийшла у методкабінет працювати, звичайно, стала поширювати даний досвід. Створила творчу групу, до складу якої входили педагоги, які прагнули покращити стан викладання математики: Євген Костянтинович Михайлов, Віра Василівна Гречана (СШ № 5), Петро Ісакович Самовол (СШ № 2), Віра Іванівна Пустовойт (Хащуватська СШ), Валентина Іванівна Заболотна (СШ № 3), Надія Петрівна Натолочна (Заваллівська СШ). Так, через декілька років всі вчителі математики стали застосовувати тематичне оцінювання знань. Пізніше і вчителі інших предметів використали в своїй роботі цю інновацію.

 Тому, коли в школах України почали застосовувати тематичний облік знань, близько 70 %   педагогів  різних предметів Гайворонського району вже добре знали, що це таке і вже впроваджували в своїй практиці.

Мені було цікаво і легко працювати тому, що поряд були гарні, творчо працюючі вчителі, які не задовольнялися щоденною стабільною роботою, і не боялися йти на експерименти, були завжди у пошуку нового.

До них належать  Михайлов Є.К., Самовол П.І., Кобець Л.Т., Чернега В.Ю. Так, Михайлов Є. К. – керував клубом творчо працюючих вчителів, на засіданнях якого завжди обговорювалися сучасні проблеми навчання і виховання школярів.

Завдяки ідеям Самовола П.І. в районі у 1992 році створено експериментальний клас прискореного навчання "Самоосвіта". На навчання в цей клас прийшли 11 учнів–одинадцятикласників з трьох міських шкіл. Умови навчання були жорсткі, за півроку належало опонувати те, на що у звичайній школі відводилося 10 місяців.

Математику в цьому класі викладав П.І.Самовол. Завдяки введеному факультативному курсу наукової організації праці, учні змогли швидше адаптуватися до перевантажень навчальним матеріалом. Та й в основі навчально-виховного процесу були закладені стосунки повного довір’я між вчителями, учнями, батьками.

І ось результат: всі 11 учнів отримали атестат про повну загальну середню освіту, четверо випускників нагороджені Золотою медаллю, шестеро – Срібною.

 

Досвід творчої, плідної роботи вчителів математики району став відомий в області та за її межами. В жовтні 1992 року на базі шкіл м. Гайворон відбувся Всеукраїнський семінар вчителів математики. Його учасники ознайомилися з досвідом роботи Самовола П.І., відвідали уроки в школі, заняття гуртків, факультативних занять, засідання педагогічного клубу «Пошук».

На семінарі виступив начальник управління освіти обласної держадміністрації Б.П. Хижняк. Вів семінар Дивак В.В., завідуючий кабінетом математики Центрального інституту удосконалення вчителів.

Учасники семінару відзначили добрі результати роботи по розвитку творчих здібностей учнів, зокрема роботи Самовола П.І. по удосконаленню позакласної роботи з предмету.

Починаючи з 1987 року учні Самовола П.І., займали призові місця на обласних, Всеукраїнських олімпіадах юних математиків. Це такі учні, як Журавльов Валерій, Гонтарук Олександр, Дідур Сергій, Володін Сергій, Козинський Анатолій, Мельник Олександр. А випускник класу "Самоосвіта" Насипаний Богдано тримав грант «Соросівський студент», засновником якого є американський мільярдер-меценат Джорж Сорос.

Через кілька років разом з учнями Самовола П.І. призерами обласних олімпіад ставали учні Михайлова Є.К., Пустовойт В.І., Кобець Л.Т., Чернеги В.Ю.

Всі добрі починання вчителів завжди одержували підтримку методистів методкабінету, особисто начальником відділу освіти Мудрим І.Л., який приклав багато зусиль для зміцнення матеріальної бази шкіл, створення умов для теоретичного і методичного росту вчителів.

Завідуюча методкабінетом Дзярук К.В. направляла роботу методистів на співпрацю з учителями по впровадженню в практику роботи досягнень педагогічної науки, перспективного досвіду. Ми працювали під девізом: «Умом умен и серцем чист – таким быть должен методист».